Цього року надто багато українців вітають своїх мам без можливості особисто обійняти, поцілувати…

Сьогодні  - це свято зі сльозами на очах, коли плачуть і мами, і діти. Але їх сльози – це не сльози розпачу, а сльози надії на мир і зустріч.

У когось зараз син чи донька боронить Україну, а в когось – мама. Чимало сімей війна розлучила і змусила людей шукати прихистку в різних містах і різних країнах.

Сподіваюся, скоро будемо разом, - кажуть сьогодні діти і мами, яких розлучила війна.

Моліться за наших дітей, - кажуть матері, чиї діти зараз під ворожим вогнем, особливо матері, в кого сини і доньки місяцями стримують озвірілих рашистів у Маріуполі.

Дякую, що ти в мене є, - лунає сьогодні як з уст дітей, так і з уст їхніх матерів і одні одних заспокоюють, що скоро все наладиться на краще. А так і буде.